прягти

прягти
—————————————————————————————
прягти́
дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "прягти" в других словарях:

  • прягти — пряжу/, пряже/ш і пря/жити, жу, жиш, недок. 1) перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. || Прожарювати що небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння. || перен. Піддавати катуванню… …   Український тлумачний словник

  • прягтися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пражити — жу, жиш, недок., розм. 1) перех. Те саме, що прягти 1); смажити. 2) неперех. Те саме, що прягти 2). || рідко. Проймати, допікати (про вітер, мороз і т. ін.). || рідко. Сильно дути, віяти. 3) перех., перен. Катувати, прягти вогнем …   Український тлумачний словник

  • прягу — I прягу I, прячь, прячи, запрягать, напрягать, укр. прягти запрягать , пряжу, блр. впрэгцi, впрэгу, др. русск. напрягу, напрячи, сербск. цслав. напрѧшти, напрѧгѫ, болг. запрягам, сербохорв. спреħи, спрегнути, спре̑гне̑м стягивать , чеш. sрřеž… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • випрягати — а/ю, а/єш, недок., ви/прягти, яжу, яжеш; мин. ч. ви/пріг, ви/прягла, ви/прягло; док., перех. Звільняти від упряжі …   Український тлумачний словник

  • прягтися — пряжу/ся, пряже/шся і пря/житися, жуся, жишся, недок. 1) Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися. 2) Перебувати в якому небудь жаркому місці; грітися на сонці. 3) Пас. до прягти, пряжити 1), 2), 6) …   Український тлумачний словник

  • пряжений — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1), 2). 2) у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву). || у знач. ім. пря/жене, ного, с. Страви, пригот. пряженням …   Український тлумачний словник

  • пряження — я, с. Дія за знач. прягти, пряжити 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • пряжити — див. прягти …   Український тлумачний словник

  • спрягти — I див. спрягати. II спряжу/, спряже/ш; мин. ч. спряг, ла/, ло/; і спря/жити, жу, жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»